Про виховання підлітка
Виховання підлітка - дуже складне завдання. У цьому віці діти, з одного боку, вже перестали бути залежними від вас малюками, а з іншого – ще не перетворились на дорослих молодих людей. Ця перехідна фаза приносить проблеми як батькам, так і самим підліткам. Проте за допомогою терпіння й корисних порад, викладених нижче, ви зможете успішно подолати цей період життя дитини й перетворити вашого підлітка на впевнену молоду людину.
Десять корисних порад, які допоможуть вам зміцнити й оздоровити ваші стосунки з підлітком:
Будьте не батьками, а друзями
Час балувати дитину минув! Будьте більше друзями, ніж батьками. На цьому етапі дуже важливо, щоб ваша дитина усвідомила, що ви любите її та дбаєте про неї. Замість того щоб виносити догани за помилки, продемонструйте підлітку, що ви розумієте ситуацію й завжди готові його підтримати. Це одна з найкращих порад про виховання підлітків, яку вам варто прийняти.
Поважайте особистий простір підлітка
Секрети складають більшу частину життя підлітка. Як батькам вам необхідно знати всі таємниці життя вашої дитини, але іноді їй необхідно надавати особистий простір та уникати втручання в її світ. Нехай ваша дитина приходить до вас тоді, коли вона дійсно потребує цього.
Підготуйте себе до особливостей підліткового періоду
Підліток – це вже не дитина, тому треба певною мірою готувати себе до його виховання. Читайте книги або пригадуйте свої підліткові роки й те, як ви справлялися зі змінами у вашому житті. Чим більше ви дізнаєтесь, вивчите й проявите емпатії, тим краще зможете зрозуміти вашого підлітка та його проблеми.
Дисциплінуйте, а не карайте
Коли ви намагаєтесь установити певні стандарти поведінки підлітка, не будьте нав'язливими. Обговоріть з дитиною дисциплінарні моменти й візьміть до уваги її думку. Поясніть, чому необхідно встановити правила дисципліни та яку користь вони принесуть їй. Дуже важливо дати підлітку можливість висловити свою точку зору перед установленням будь-яких дисциплінарних правил.
9 золотих порад батькам з виховання дитини
1. Над дитиною у жодному разі не можна сміятися!
Підсміювання над собою діти сприймають інакше, ніж дорослі. У цьому віці у них недостатньо розвинене почуття гумору – малюки не здатні сміятися над своїми недоліками. Тому насмішка матері завжди психологічна травма.
Малюки ранимі і гостріше відчувають недосконалість. Не важливо, пов'язана вона з неповороткістю або кривобоким виробом. Гіркота і рана залишаються у дитини надовго.
2. На запитання дитини треба обов'язково відповідати!
Пізнавальність треба заохочувати! Як тільки дочка або син досягають віку «чомучок» вони засипають батьків запитаннями, на які вони зобов'язані відповідати. Навіть якщо не знаєте відповіді, пошукайте і поясніть дитині. Такий діалог розвиває у доньки чи синочка інтерес до навколишнього світу. У разі відмови вони відчувають свою непотрібність, відчувають себе зайвими і навіть відкинутими.
3. Нехай ваші діти стануть порадниками
Найменший член родини повинен брати участь у вирішенні проблем. Діти з радістю ламають голову над вирішенням питань і висловлюють свою думку. Теми різні:
планування покупок;
приготування їжі;
ремонт квартири;
посадка квітів.
Радячись з рідним чадом, мами і тата демонструють свою повагу і довіру.
4. Слів «Я ж тобі казала!» Бути не повинно!
Моралі на цю тему – помилка у вихованні дитини. Якщо вона не послухалась, то це урок, помилки з якого вона сам винесе. Дорослі не повинні порівнювати себе зі своєю дівчинкою або хлопчиком у силу віку і досвіду. Виходить, що у словах «Я ж тобі казала!» Мати вкладає радість і перевагу, яких у вихованні бути не повинно.
5. Хваліть дитину частіше!
Похвала для малюка – це величезний стимул до розвитку. В душі дитини немов розпускаються квіти від доброго слова батька чи матері. Не скупіться на найвиразніші епітети.
6. Мрії дітей потрібно підтримувати!
Ким би не хотіла стати в майбутньому дочка або син – підтримуйте мрію. Купуйте набір юного археолога чи хімічні досліди, книги з цієї тематики. У дитинстві і юності переваги дитини змінюються, остаточно вона визначиться з вибором професії тільки до 20 років.
7. Дочка або син плаче
Сльози у вашої дівчинки або хлопчика означають, що дитина засмучена. Дитяче горе або проблему нам дорослим не зрозуміти. У дитячому світі масштаби трагедії перебільшені. Тому, заспокойте малюка, знайдіть слова розради.
8. Не читайте нотацій!
Лекція про те, як синочок або дочка погано поводилися у дитячому саду, стане для дитини душевною травмою, котру вона буде довго пам'ятати. Достатньо посварити малюка і пояснити, в чому полягав його проступок, які могли бути наслідки для оточуючих.
9. Батьки на стороні рідного чада!
В ситуації на людях важливо залишитися на стороні дитини, щоб вона відчувала з мамою і татом єдність думок, немов ви одне ціле.
Результатами такого виховання стане довіра дочки або сина, коли вони стануть дорослішими. Юнаки та дівчата не побояться запитати батьків про те, як вести себе на першому побаченні або цілуватися. Порада матері чи батька в якості друга допоможе вберегти від біди і зробити правильний крок.
Батькам щодо виховання обдарованої дитини в сім’ї
Розвиток творчих здібностей особистості - це одвічний гуманістичний принцип. Ще стародавні греки вважали, що самостійна, а отже, і творча особистість здатна самовіддано служити своєму народу і державі. Кожна держава зацікавлена у вихованні такого могутнього інтелектуального потенціалу, як обдаровані, талановиті діти.
Обдарованість - це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності.
• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках.
• Підтримуйте здібності дитини до творчості і співчувайте у випадку невдачі. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість дитини.
• Допомагайте дитині сформувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
• Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і до оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована загальними потребами, проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.
• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
• Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй займатися своїми справами. Пам'ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас.
• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.
• Будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому, що вона може опанувати з допомогою дорослого, показу, підказки.
Пам'ятайте: